Litintermodom Строительство деревяных домов,
беседок, садовых изделий,
террасная доска
Ринок сувенірів
"Ринок сувенірів"


Гелиопарк «Баттерфляй»

   Головна сторінка * про літин * Історія Літина

Ната Шапиро !!!Рецидив Рака Лимфоузлов!!!Помогите Закончилось обследование. Установлен диагноз - лимфома Ходжкина классичесская, 3-я стадия средней агрессивности. Назначен курс химиотерапии.

Фільми на твій смак

Фільми на твій смак

Музика на твій смак

Сміху мало

Анекдоти з України

безкоштовні ігри онлайн
Безкоштовні ігри онлайн

самоучка - інтерактивні навчальні вправи для школярів розважаючі ігри
Інтерактивні навчальні вправи для школярів

Задати питання лікарю

all4hyip - создание HYIP, make HYIP, дизайн для h-script, hscripts создание хайп, заработать на HYIP, уникальный дизайн для хайп, free hyip templates, уникальный шаблон для хайп, скачать шаблон для хайпа, goldcoders скрипт, дизайн, реклама хайп, все для HYIP

Смт Літин адміністративний центр Літинського району Вінницької області знаходиться на відстані 30 км на захід від Вінниці по автошляху - Львів - Кіровоград - Знам`янка. Координати: 49°19?38? пн. ш. 28°05?00? сх. д.

Територія: 680,38 гаГерб Літина

Населення: біля 7000 осіб

Статус селища міського типу Літин набув у 1924 р. В січні 1967 року відбулося відновлення статусу Літина як районного центру Літинського району.

Вперше Літин згадується в грамоті князя Свидригайла за 1431 рік, коли ці порубіжні між Польщею та Литвою землі стали власністю брацлавського шляхтича О.Кмита.

Походження назви селища пов'язане з початком колонізації Поділля Литвою. Дослідники вважають, що назва Літин пішла від кореня „Лит", який лежить в основі географічної назви Литва (означає „сіра, заболочена країна"). На початку XVI століття Літин розвивався як землеробське, торгівельне і ремісницьке поселення. У 1511 році навіть була запроваджена літинська міра продажу хліба. Через Літин проходив торговий шлях «Київ-Львів». На острові, утвореному річкою Згаром та її притокою Шмигавкою, було споруджено укріплений з?амок.

В 1556 році Літин став центром староства і власністю корони. В 1578 році польський король Стефан-Баторій дарував Літину різні привілеї і Магдебурзьке право по особистій грамоті тодішньому орендатору Літина Станіславу Лащу. За цим правом місто отримало самоврядування і власне судочинство.

20 вересня 1578 року видається привілей, згідно з яким дозволялося проводити два ярмарки на рік (на св. Петра - 1 серпня, Симона і Юди - 28 жовтня), а ще право шинкувати, продавати і купувати. Так Літин став значним торговим центром на той час.

 

В 1648 році Літином прокотилася хвиля козаччини, після чого місто стало сотенним повітом Брацлавського полку і залишалось в цьому статусі до 1772 року. В Літині зупинявся Богдан Хмельницький, тут він приймав у листопаді 1653 р. послів від татарського хана.

Устим Кармалюк

Історія Літина першої половини XIX ст. тісно пов'язана з життям Устима Кармалюка.

Усти?м Яки?мович Кармaлю?к (1787 – 1835) – легендарна постать, український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гноблення. Селянський рух під проводом Кармалюка охопив крім Поділля і суміжні з ним райони Бессарабії та Київщини. За оцінкою урядової комісії, яка проводила допити повстанців, у ньому брали участь близько 20 тисяч осіб. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармалюка здійснили понад 1000 нападів на поміщицькі маєтки, а захоплені у поміщиків гроші та майно роздали селянській бідноті.

В селищі збереглися мури в'язниці-фортеці, побудованої в 1805 році, і в якій у 1814, 1822-23, 1827 і 1830-32 роках томився народний герой, чекаючи на страту, а в 1823 році тут перебувала його дружина Марія.

У географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських країн (S?ownik geograficzny Kr?lestwa Polskiego i innych kraj?w s?owia?skich - том V, 1884 рік) Літин згадується як повітове місто, в якому було 7181 мешканець, в тому числі 3563 чоловіки і 3518 жінок, з яких православних 3135, католиків 603, євреїв 2400 і сектантів 943 особи.

 

Тут знаходилися повітова управа, поштова і телеграфна станції, костел (збудований у 1856 році на місці попереднього, який був зведений у 1748 році), каплиця, 3 церкви (з них одна мурована), синагога, 891 будинок, повітова двокласна школа, міська лікарня на 35 хворих, аптека, тютюнова фабрика, свічна фабрика, цегельний завод і млин. У місті постійно відбувалися ярмарки (1 січня, 2 лютого, 9 березня, 30 березня, 15 квітня, 8 травня, 31 травня, 1 серпня, 29 серпня, 26 вересня, 8 листопада і 6 грудня).

Своєрідною візитівкою Літина до 1930 року був величезний ставок. Тут рибалили, полювали на дичину. Літніми вечорами голоси птахів зливалися з робочим гуркотом водяного млина.У вихідні та святкові дні на ставу відпочивала міська публіка.

У 1896 рoці в Літині було вже 11 162 мешканці (5 433 чоловіків та 5 729 жінок), з їхнього числа православних - 3846, розкольників - 1135, католиків - 880, протестантів - 162, іудеїв - 5040, представників інших вірувань - 99. Дворян у містечку налічувалось 410 осіб, представників духовного сану - 49, почесних громадян та купців - 686, міщан - 8977, селян - 545, військових - 371, інших - 124 особи. Житлових будинків тоді налічувалось 930, з них кам'яних було лише 12.

В січні 1918 року в Літині було встановлено радянську владу. В березні 1918 р. його захопили австро - німецькі загарбники. А вже в січні 1920 року після закінчення Першої світової та громадянської воєн була остаточно встановлена Радянська влада. З березня 1928 року Літин став центром однойменного району Вінницького округу.

Вогняним смерчем прокотилась по літинській землі Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. З 17 липня 1941 року по 20 березня 1944 року Літин був окупований німецько-фашистськими військами. В цей період гітлерівці розстріляли 2156 літинчан єврейської національності і замордували 3200 військовополонених. Багато мешканців Літина героїчно боролись проти фашистських загарбників на фронті і в тилу.

Літинська земля виростила чотирьох Героїв Радянського Союзу, один з яких Борис Варава, колишній учень Літинської середньої школи № 1, геройськи загинув в бою на території Польщі. Вшановуючи пам'ять про славного земляка за кошти Літинської селищної ради була встановлена Меморіальна дошка з барельєфом героя, яку відкрили до Дня Перемоги в 2007 році. А за матеріальної підтримки єврейської діаспори в Америці було капітально відремонтовано пам'ятник на місці розстрілу літинчан єврейської національності і встановлена нова Меморіальна стела.

Осередком культурного життя Літина (і всього району) є районний будинок культури. Працюють кілька бібліотек (центральна районна бібліотека, дитяча бібліотека та бібліотеки при освітніх закладах). В Літині функціонують громадська культурно-наукова організація Подільський народний університет Культури та літературно - мистецьке об'єднання . Гордістю селища і району є Літинський краєзнавчий музей імені Устима Кармалюка. Улюбленим місцем відпочинку мешканців Літина є Парк культури і відпочинку.

У селиші збереглися каземати старої в'язниці (пам'ятка XVIII—XIX ст.ст.); встановлено низку пам'ятників, пам'ятних знаків і меморіалів — меморіал воїнів Великої Вітчизняної війни, меморіал загиблих у війні в Афганістані, пам'ятний знак Жертвам Голодоморів і політичних репресій та ін.

Селище Літин є батьківщиною Степа?на Іва?новича Слободяню?к-Подоля?на (1876 - 1932) — українського живописця. У 1899 - 1901 роках він навчався в Одеському художньому училищі. У 1905 - 1912 роках був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. Від 1925 року жив у Катеринославі (тепер Дніпропетровськ). Проявив себе як майстер портрета. Найбільш відомі роботи: «Жіночий портрет» (1915), «Матрос з крейсера "Аврора"» (1917), «Українська дівчина» (1926), «Кармалюк» (1926), «Молдаванка» (1928), «Портрет сталевара» (1930). Твори зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї.

В Літині народився Микола Оверкійович Битинський (1893 - 1972) - мистецький критик, маляр, графік, ґеральдист, педагог. Микола Битинський (під псевдонімом Микола Оверкович) відомий як автор багатьох поетичних і прозових творів. Пам'яті полеглих бойових побратимів і всіх українських патріотів він присвятив свою збірку поезій «В громі і бурі», баладу «Сузір'я лицарів», містичну поему «Ангел помсти», поезію «Дума про Щербака» та інші. Ці твори увійшли до збірки «Кенотаф», виданої в 1963 р. в Торонто на пошану полеглим за українську державність героям Крут та Базару. Малярський хист М. Битинського виявився найбільше в ділянці графіки та геральдики. Серед десятків його праць на тему української геральдики ґрунтовністю та довершеністю виділяються «Альбом гербів українських земель» (32 таблиці), «Герби українських гетьманів» (20 таблиць), «Уніформи українського війська доби визвольної боротьби 1917-1921 рр.» (186 таблиць), «Державні відзнаки України» тощо. Він автор проекту знака «Хрест Симона Петлюри» і проекту знака та грамоти «Воєнного хреста», багатьох хоругв, знамен і стягів.

Також в Літині народився Бертьє (Лівшиць) Давид Соломонович (1882. Літин -1950.Київ) скрипаль, педагог і диригент. Він закінчив музичний інститут у Варшаві (1901) та Петербургську консерваторію (із великою срібною медаллю. 1904). Працював артистом, а потім концертмейстром симфонічного оркестру Петербургського музично-історичного товариства ім. О.Д.Шереметьєва (з 1904). Навчав студентів гри на скрипці в петербургській народній консерваторії. З 1918 року працював у Києві концертмейстром, а потім диригентом Державного симфонічного оркестру, першим скрипалем квартету Київської філармонії. Викладав у Музично-драматичному інституті ім .М.В.Лисенка та в Киівській консерваторії (з 1920). Заслужений діяч мистецтв УССР (1938).

 

 


Китайский гороскоп
Китайский
гороскоп
Японский гороскоп
Японский
гороскоп
Гороскоп древних Майа
Гороскоп
древних Майа
Гороскоп друидов
Гороскоп
друидов
Зороастрийский гороскоп
Зороастрийский
гороскоп
Гадание таро
Гадание
таро
Сонник
Сонник
Толкование имён
Толкование
имён
Книга перемен
Книга
перемен
Гадание по руке
Гадание
по руке

Read More

ЛІТИНСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ - www.lityn.com.ua

Для розміщення реклами, оголошень на сайті пишіть на E-mail: lityn-support@ukr.net

Яндекс.Метрика