Litintermodom Строительство деревяных домов,
беседок, садовых изделий,
террасная доска
Ринок сувенірів
"Ринок сувенірів"


Гелиопарк «Баттерфляй»

   Головна сторінка * Новини >>> * Новини Вінниці

Ната Шапиро !!!Рецидив Рака Лимфоузлов!!!Помогите Закончилось обследование. Установлен диагноз - лимфома Ходжкина классичесская, 3-я стадия средней агрессивности. Назначен курс химиотерапии.

Фільми на твій смак

Фільми на твій смак

Музика на твій смак

Сміху мало

Анекдоти з України

безкоштовні ігри онлайн
Безкоштовні ігри онлайн

самоучка - інтерактивні навчальні вправи для школярів розважаючі ігри
Інтерактивні навчальні вправи для школярів

Задати питання лікарю

Моя Вінниця
Some Rights Reserved

all4hyip - создание HYIP, make HYIP, дизайн для h-script, hscripts создание хайп, заработать на HYIP, уникальный дизайн для хайп, free hyip templates, уникальный шаблон для хайп, скачать шаблон для хайпа, goldcoders скрипт, дизайн, реклама хайп, все для HYIP

вироби з бетонуі граніту, тротуарна плитка, забори

33 Канал
  • На Хрещення в соборі, що перейшов із Митрополитом Симеоном у Вінниці до ПЦУ була рекордна кількість прихожан-----------------

    В храмі, на центральній вулиці і прилеглих, в два, три ряди ставали бажаючі похрестили воду саме в храмі Православної церкви України, який перейшов із Московського патріархату. А бажаючих все прибувало. Вперше, з часів існування храму черга прихожан посвятити воду досягла моста! Ось так стояла майже кілометрова черга вінничан і слухала проповідь Владики Симеона, одного із двох Митрополитів МП, що вибрав Віру і Україну! Люди плакали від проникливих слів, вперше разом біля храму і у ньому на Хрещення молились в Українській церкві і за Україну
    Владика із вірними йому священиками закликали всіх до любові і примирення, молитов за Україну! На противагу опонентам, не вішали нікому ярликів. І це під купляло, бо Бог є любов! Люди відчували особливе піднесення, усвідомлювали, що лише разом із проукраїнським духовенством зможуть побудувати церкву даровану Богом. Фоторепортаж з місця подій – далі.

    Юлія Іванюк

     

  • Остеопат з Вінниці лікує дотиком рук та травами-----------------

    Вінничанин Олександр Назимко — людина справді унікальна, адже дотиком лише однієї руки може встановити діагноз та подолати хворобу.

    Окрім остеопатії, він займається біоенерготерапією, фітотерапією та су-джок терапією. Виступає на телебаченні, проводить лекції для всіх охочих не лише в Україні, а й в Польщі, США, Туреччині та Португалії. Випустив дві книги польською про трави та має власний канал на Ютубі (Nazymko Nsp). Його вже давно запрошують перебратись до провідних країн світу, але лікар — патріот своєї держави, близько року служив у добробаті, де надавав допомогу побратимам. Про мистецтво бути здоровим та щасливим Олександр Назимко розповів нашій газеті.

    – Свого часу ми з батьками мешкали на Херсонщині. Мій дідусь був досить цікавою людиною. До 1943 року воював, внаслідок поранення втратив легеню та лопатку. Через стан здоров’я його комісували. Вдома дідусь багато часу приділяв пасіці та травам, мабуть, саме тому він і дожив до 72 років. Своїми знаннями залюбки ділився зі мною, і ще тоді я зрозумів, що хочу присвятити себе медицині, — починає розмову пан Олександр. — Навчався у Погребищенському коледжі, згодом у Київському університеті сучасних біотехнологій. З поняттям «остеопатія» вперше стикнувся під час служби в армії. Так сталось, що отримав травму — два переломи хребта, медики давали невтішні прогнози – більше не ходитиму. Та я почав активно використовувати напрацювання, які мав, і через півтора року став на ноги і зумів згодом повернутись до спорту. А у 1991 році у Стрижавці я відкрив кабінет остеопатії. Паралельно ще тоді працював на «швидкій допомозі».

    – І як до цього ставились ваші колеги?

    – Скептично, називали остеопатію шарлатанством. Дивувались, як це можна поставити діагноз без рентгену чи натиснути на кілька точок, щоб у людини перестало щось боліти. На мою думку, специфіка та хаос в думках пов’язані із тим, що в багатьох медичних закладах вкладають в голову одне — немає інших методів лікування, а навчатись чомусь новому не хочемо. Мовляв, є антибіотики та хірургія, яка, в першу чергу, стосується саме порятунку життя. Тому так склалось, що медицина у нас розділена на класичну та альтернативну. І остання чомусь відсунута на другий план.

    – Розкажіть детальніше про те, як працюєте із пацієнтом.

    – Спочатку я проводжу діагностику руками. Наш хребет – це фундамент, на якому навішане все, що ми носимо. Кожен відділ хребта відповідає за якісь органи та функції. Коли ти орієнтуєшся, розумієш, як працюють м’язи, чи є спазми, в який бік краще йде потік енергії, які можуть бути наслідки і як допомогти людині. Курс іде від 3 до 7 днів і включає в себе остеопатичний масаж, «м’які» вправи. Також працюю з енергіями, призначаю трави та вітамінно-мінеральні комплекси. Після того підтримуємо контакт із пацієнтом, аби дійти до результату, який він хоче отримати.

    – В одному зі своїх виступів ви розповідали, що остеопатія передбачає те, як у нашому тілі циркулюють енергії. Що це означає?

    – Наприклад, коли людина дуже на когось сердиться, відбувається порушення жовчних шляхів. У неї навіть змінюється колір обличчя, при тому прояви агресії часто зовсім не пов’язані з оточенням. Але пізніше ця людина нарікає на проблеми з колінами, адже довго носить в собі тягар і не хоче відпускати. Як остеопат працюю з такими пацієнтами, тільки мене в даній ситуації цікавлять не тільки психологічні моменти. Мої діагнози опираються на фізіологію, анатомію та бачення цього світу трохи в інших кольорах. Я зацікавлений в тому, щоб кількість здорових людей збільшувалась, адже це результат моєї праці та найкраща реклама. Радію, коли пацієнтки, яким лікував хребет, допоміг позбутись безпліддя. Часто допомагаю дітям. Пригадую, як у 2013 році до мене звернулась пацієнтка, яка перенесла онкологічну операцію і лікарі ніяких прогнозів не давали. З нею ми попрацювали, підібрали комплекс трав. А вчора вона приїхала, бо стала гірше себе почувати. А для мене щастям було те, що вона досі жива. Дуже часто люди зовсім не цінують те, що мають на даний момент.

    – З якими проблемами найчастіше звертаються люди?

    – Технології нам допомагають жити, але водночас нищать здоров’я. Раніше жартували, що наше покоління було неможливо забрати з вулиці, а зараз дітей важко туди випхати, бо вони постійно в гаджетах. Якщо у 90-х роках міжхребцеві грижі в дітей – це був один випадок на тисячу, то зараз їх у рази більше, і це в 12-13 років. Мова йде вже про патологію. Через гаджети маємо поганий зір, проблеми шиї, які призводять до того, що затискаються судини, які відповідають за кровообіг у кінцівках. Коли дитина сидить зі смартфоном, голова зігнута під 90 градусів, а на її шиї навантаження – близько 3 кілограмів. Остеопороз в жінок – це не тільки проблема відсутності кальцію в харчуванні, а й щитовидної залози, яка страждає від тих самих випромінювань. На жаль, ми зараз йдемо, як і сусіди-європейці, до пластикового харчування. Мало хто знає, але фтор, який є у зубній пасті, руйнує роботу підшлункової залози й негативно впливає на засвоєння мінералів. Або зробіть для себе експеримент і порівняйте склад мийного засобу для посуду та шампунь. Повірте, часто він майже ідентичний. Чомусь люди рідко читають етикетки, і це теж недобре.

    – Вас знають та поважають у багатьох країнах. Не було бажання залишити країну?

    – Скажу одне: до 2014 року не здогадувався, що настільки є патріотом України. Завдяки тим самим гаджетам світ став ближчим, я підтримую спілкування зі своїми пацієнтами, де б вони не були. Заробляти та допомагати можна скрізь, але найкраще почуваєш себе вдома, незалежно від того, хто зверху керує.

    – А це правда, що свого часу в якійсь мірі ви допомогли вінничанці Наталії Добринській виграти олімпійську медаль?

    – Було таке (усміхається), виграла вона завдяки своєму хисту і наполегливості, а я лише допоміг як одній із пацієнток. Спортсменка напередодні звернулась до мене зі скаргою на гомілкостопний суглоб. Ми кілька днів попрацювали, а згодом до мене зателефонували знайомі та стали вітати. Я спочатку не розумів, що сталось. А тоді мені розповіли, що Наталка виграла Олімпіаду.

  • Пряникове містечко взялася спекти вінничанка-----------------

    У одному із вінницьких торгових центрів з’явився їстівний солодкий будиночок висотою понад метр!

    Подарувала його на новорічно-різдвяні свята землякам майстриня Лора Григорук. Така «смачна декорація», яку неофіційно називають рекордною, викликала серед людей справжній ажіотаж, діти навіть пробували його на смак та залюбки фотографувались. Сама ж жінка планує в майбутньому виготовити ціле пряникове містечко!

    – Одного разу я побачила відео зі створення гігантського пряникового будиночка у США, де найкраще розвинута ця індустрія! Там не було показано, як його робили із самого початку, а тільки кінець – як зверху із підйомника посипали цукровою пудрою!

    Тоді в мене виникла ідея: чому би не зробити у Вінниці такий пряниковий дім? Не для продажу чи реклами, а просто втілити мрію. Зізнаюсь чесно, якби спочатку знала весь обсяг роботи над ним — ніколи б не починала. Вже навіть мовчу за фінансову частину. А коли почала працю, думала, що вже не закінчу і в кращому випадку він буде готовий на 8 Березня. Втім, підтримка родини та друзів дали своє, і в мене вийшло! Я використовувала виключно натуральні інгредієнти, серед яких борошно, яйця, спеції та мед. Тіста пішло близько 30 кілограмів, – розповіла Лора Григорук. – Дах оздобили цукровою пудрою, а сам каркас із дерева. Розмалювали будиночок діти. Встановили ми його у торговому центрі, а через соцмережі я організувала конкурс на краще фото біля будиночка. Довго думала і ніяк не могла обрати одну дитину для нагородження! Тому вирішила, що кожній маю дати подарунок — провела безкоштовний майстер-клас з розпису печива.

    Додамо, що Лора Григорук близько 30 років віддала роботі у Центрі зайнятості. Випікати печиво стала кілька років тому, і її авторські смаколики знають не лише в Україні, а й в інших країнах. У крамничці майстрині біля вінницького фонтана «на ура» йдуть для туристів пряники у вигляді Вежі.

    Віталіна Володимирова

  • Довічного ув’язнення вимагають злочинцям, які розчленували 21-річного Рому з Піщанки-----------------

    Півроку тому вся Піщанка зі сльозами на очах прощалась із 21-річним Романом Савчуком. Хлопчину знайшли мертвим у закинутій хаті. Живіт був розрізаний, нутрощі у відрі.

    Від побаченого навіть у досвідчених правоохоронців відібрало мову, а Рому хоронили у закритій труні. Невдовзі вийшли і на слід злочинців: ними стали знайомі загиблого – 22-річний Леонід та 15-річний Олексій.

    – Син закінчив Піщанську школу №1 та ПТУ в Крижополі на зварювальника. Мав спокійну вдачу і був занадто довірливим. Вірив у Бога і прислужував у церкві. Знайти роботу у наших краях складно, тож Рома допомагав по господарству матері. Своїх вбивць син знав, але дружби між ними не було. Старший, Льоня Бондар, круглий сирота, і його вихованням займалась вже покійна бабуся. Молодший, Олексій Давій – із багатодітної родини. За життя син скаржився, що обидва його ображали та відбирали телефон.

    Я намагався якось їх заспокоїти, але, як бачите, не вийшло, — із сумом каже тато вбитого Олег Савчук. – 12 червня минулого року Рома пішов з дому в справах і не повернувся. Власні пошуки нічого не дали, і ми звернулись до поліції. Знайшли мого сина у будинку Леоніда. Тіло лежало у веранді та було понівечене — черевна порожнина повністю розрізана, нутрощі у відрі. Більш того, злочинці розмалювали мою дитину жіночим лаком та тінями. Одяг був весь порізаний. Ймовірно, що перед тим напились і шукали жертву для знущань. А оскільки мого Романа було легко обдурити і заманити в дім, вони цим скористались. Вже згодом я дізнався, що старший вбивця Льоня із дитинства мріяв стати хірургом, тож практикувався над тваринами — відрізав їм голови та проводив розтин. Бабуся хлопця, яка колись працювала медсестрою, не раз хизувалась перед односельчанами, що він добре знає анатомію.

    Після затримання злочинців їм обрали міру запобіжного заходу тримання під вартою. До цих пір ніхто з них та їхніх рідних у батьків Романа вибачення не попросив та не висловив співчуття. Восени справу почали слухати у Вінницькому міському суді, адже у районі не змогли зібрати колегію суддів.

    – Мене не задовольняє судовий процес, який відбувається. Бо почався він ще три місяці тому, але навмисно затягується. То збирали суд присяжних, то вже кілька разів засідання переносились і мене про це не повідомляли. А дорога з Піщанки щоразу обходиться в 400 гривень. Для мене, військового пенсіонера, який отримує 2000 гривень, самі розумієте, що це великі кошти. Чесно кажучи, нещодавно написав заяву, аби справу розглядали без моєї присутності, бо вже втомився від цієї халатності та беззаконня. Нема за що мені їздити та наймати адвокатів. Дуже боляче, — додає Олег Савчук. — Адвокат одного із підозрюваних постійно намагається «вибити» йому домашній арешт, а не СІЗО. Мотивує тим, що хлопець не є повнолітнім. Втім, хіба це виправдання для злочинця? Більш того, вони обидва в однаковій мірі знущались над моїм сином та розчленували. Вимагаю злочинцям довічного позбавлення волі.

    Вікторія Снігур

Найтиражніша газета Вінниччини та Центру України "33-й КАНАЛ"
33 Канал
  • На Хрещення в соборі, що перейшов із Митрополитом Симеоном у Вінниці до ПЦУ була рекордна кількість прихожан-----------------

    В храмі, на центральній вулиці і прилеглих, в два, три ряди ставали бажаючі похрестили воду саме в храмі Православної церкви України, який перейшов із Московського патріархату. А бажаючих все прибувало. Вперше, з часів існування храму черга прихожан посвятити воду досягла моста! Ось так стояла майже кілометрова черга вінничан і слухала проповідь Владики Симеона, одного із двох Митрополитів МП, що вибрав Віру і Україну! Люди плакали від проникливих слів, вперше разом біля храму і у ньому на Хрещення молились в Українській церкві і за Україну
    Владика із вірними йому священиками закликали всіх до любові і примирення, молитов за Україну! На противагу опонентам, не вішали нікому ярликів. І це під купляло, бо Бог є любов! Люди відчували особливе піднесення, усвідомлювали, що лише разом із проукраїнським духовенством зможуть побудувати церкву даровану Богом. Фоторепортаж з місця подій – далі.

    Юлія Іванюк

     

  • Остеопат з Вінниці лікує дотиком рук та травами-----------------

    Вінничанин Олександр Назимко — людина справді унікальна, адже дотиком лише однієї руки може встановити діагноз та подолати хворобу.

    Окрім остеопатії, він займається біоенерготерапією, фітотерапією та су-джок терапією. Виступає на телебаченні, проводить лекції для всіх охочих не лише в Україні, а й в Польщі, США, Туреччині та Португалії. Випустив дві книги польською про трави та має власний канал на Ютубі (Nazymko Nsp). Його вже давно запрошують перебратись до провідних країн світу, але лікар — патріот своєї держави, близько року служив у добробаті, де надавав допомогу побратимам. Про мистецтво бути здоровим та щасливим Олександр Назимко розповів нашій газеті.

    – Свого часу ми з батьками мешкали на Херсонщині. Мій дідусь був досить цікавою людиною. До 1943 року воював, внаслідок поранення втратив легеню та лопатку. Через стан здоров’я його комісували. Вдома дідусь багато часу приділяв пасіці та травам, мабуть, саме тому він і дожив до 72 років. Своїми знаннями залюбки ділився зі мною, і ще тоді я зрозумів, що хочу присвятити себе медицині, — починає розмову пан Олександр. — Навчався у Погребищенському коледжі, згодом у Київському університеті сучасних біотехнологій. З поняттям «остеопатія» вперше стикнувся під час служби в армії. Так сталось, що отримав травму — два переломи хребта, медики давали невтішні прогнози – більше не ходитиму. Та я почав активно використовувати напрацювання, які мав, і через півтора року став на ноги і зумів згодом повернутись до спорту. А у 1991 році у Стрижавці я відкрив кабінет остеопатії. Паралельно ще тоді працював на «швидкій допомозі».

    – І як до цього ставились ваші колеги?

    – Скептично, називали остеопатію шарлатанством. Дивувались, як це можна поставити діагноз без рентгену чи натиснути на кілька точок, щоб у людини перестало щось боліти. На мою думку, специфіка та хаос в думках пов’язані із тим, що в багатьох медичних закладах вкладають в голову одне — немає інших методів лікування, а навчатись чомусь новому не хочемо. Мовляв, є антибіотики та хірургія, яка, в першу чергу, стосується саме порятунку життя. Тому так склалось, що медицина у нас розділена на класичну та альтернативну. І остання чомусь відсунута на другий план.

    – Розкажіть детальніше про те, як працюєте із пацієнтом.

    – Спочатку я проводжу діагностику руками. Наш хребет – це фундамент, на якому навішане все, що ми носимо. Кожен відділ хребта відповідає за якісь органи та функції. Коли ти орієнтуєшся, розумієш, як працюють м’язи, чи є спазми, в який бік краще йде потік енергії, які можуть бути наслідки і як допомогти людині. Курс іде від 3 до 7 днів і включає в себе остеопатичний масаж, «м’які» вправи. Також працюю з енергіями, призначаю трави та вітамінно-мінеральні комплекси. Після того підтримуємо контакт із пацієнтом, аби дійти до результату, який він хоче отримати.

    – В одному зі своїх виступів ви розповідали, що остеопатія передбачає те, як у нашому тілі циркулюють енергії. Що це означає?

    – Наприклад, коли людина дуже на когось сердиться, відбувається порушення жовчних шляхів. У неї навіть змінюється колір обличчя, при тому прояви агресії часто зовсім не пов’язані з оточенням. Але пізніше ця людина нарікає на проблеми з колінами, адже довго носить в собі тягар і не хоче відпускати. Як остеопат працюю з такими пацієнтами, тільки мене в даній ситуації цікавлять не тільки психологічні моменти. Мої діагнози опираються на фізіологію, анатомію та бачення цього світу трохи в інших кольорах. Я зацікавлений в тому, щоб кількість здорових людей збільшувалась, адже це результат моєї праці та найкраща реклама. Радію, коли пацієнтки, яким лікував хребет, допоміг позбутись безпліддя. Часто допомагаю дітям. Пригадую, як у 2013 році до мене звернулась пацієнтка, яка перенесла онкологічну операцію і лікарі ніяких прогнозів не давали. З нею ми попрацювали, підібрали комплекс трав. А вчора вона приїхала, бо стала гірше себе почувати. А для мене щастям було те, що вона досі жива. Дуже часто люди зовсім не цінують те, що мають на даний момент.

    – З якими проблемами найчастіше звертаються люди?

    – Технології нам допомагають жити, але водночас нищать здоров’я. Раніше жартували, що наше покоління було неможливо забрати з вулиці, а зараз дітей важко туди випхати, бо вони постійно в гаджетах. Якщо у 90-х роках міжхребцеві грижі в дітей – це був один випадок на тисячу, то зараз їх у рази більше, і це в 12-13 років. Мова йде вже про патологію. Через гаджети маємо поганий зір, проблеми шиї, які призводять до того, що затискаються судини, які відповідають за кровообіг у кінцівках. Коли дитина сидить зі смартфоном, голова зігнута під 90 градусів, а на її шиї навантаження – близько 3 кілограмів. Остеопороз в жінок – це не тільки проблема відсутності кальцію в харчуванні, а й щитовидної залози, яка страждає від тих самих випромінювань. На жаль, ми зараз йдемо, як і сусіди-європейці, до пластикового харчування. Мало хто знає, але фтор, який є у зубній пасті, руйнує роботу підшлункової залози й негативно впливає на засвоєння мінералів. Або зробіть для себе експеримент і порівняйте склад мийного засобу для посуду та шампунь. Повірте, часто він майже ідентичний. Чомусь люди рідко читають етикетки, і це теж недобре.

    – Вас знають та поважають у багатьох країнах. Не було бажання залишити країну?

    – Скажу одне: до 2014 року не здогадувався, що настільки є патріотом України. Завдяки тим самим гаджетам світ став ближчим, я підтримую спілкування зі своїми пацієнтами, де б вони не були. Заробляти та допомагати можна скрізь, але найкраще почуваєш себе вдома, незалежно від того, хто зверху керує.

    – А це правда, що свого часу в якійсь мірі ви допомогли вінничанці Наталії Добринській виграти олімпійську медаль?

    – Було таке (усміхається), виграла вона завдяки своєму хисту і наполегливості, а я лише допоміг як одній із пацієнток. Спортсменка напередодні звернулась до мене зі скаргою на гомілкостопний суглоб. Ми кілька днів попрацювали, а згодом до мене зателефонували знайомі та стали вітати. Я спочатку не розумів, що сталось. А тоді мені розповіли, що Наталка виграла Олімпіаду.

  • Пряникове містечко взялася спекти вінничанка-----------------

    У одному із вінницьких торгових центрів з’явився їстівний солодкий будиночок висотою понад метр!

    Подарувала його на новорічно-різдвяні свята землякам майстриня Лора Григорук. Така «смачна декорація», яку неофіційно називають рекордною, викликала серед людей справжній ажіотаж, діти навіть пробували його на смак та залюбки фотографувались. Сама ж жінка планує в майбутньому виготовити ціле пряникове містечко!

    – Одного разу я побачила відео зі створення гігантського пряникового будиночка у США, де найкраще розвинута ця індустрія! Там не було показано, як його робили із самого початку, а тільки кінець – як зверху із підйомника посипали цукровою пудрою!

    Тоді в мене виникла ідея: чому би не зробити у Вінниці такий пряниковий дім? Не для продажу чи реклами, а просто втілити мрію. Зізнаюсь чесно, якби спочатку знала весь обсяг роботи над ним — ніколи б не починала. Вже навіть мовчу за фінансову частину. А коли почала працю, думала, що вже не закінчу і в кращому випадку він буде готовий на 8 Березня. Втім, підтримка родини та друзів дали своє, і в мене вийшло! Я використовувала виключно натуральні інгредієнти, серед яких борошно, яйця, спеції та мед. Тіста пішло близько 30 кілограмів, – розповіла Лора Григорук. – Дах оздобили цукровою пудрою, а сам каркас із дерева. Розмалювали будиночок діти. Встановили ми його у торговому центрі, а через соцмережі я організувала конкурс на краще фото біля будиночка. Довго думала і ніяк не могла обрати одну дитину для нагородження! Тому вирішила, що кожній маю дати подарунок — провела безкоштовний майстер-клас з розпису печива.

    Додамо, що Лора Григорук близько 30 років віддала роботі у Центрі зайнятості. Випікати печиво стала кілька років тому, і її авторські смаколики знають не лише в Україні, а й в інших країнах. У крамничці майстрині біля вінницького фонтана «на ура» йдуть для туристів пряники у вигляді Вежі.

    Віталіна Володимирова

  • Довічного ув’язнення вимагають злочинцям, які розчленували 21-річного Рому з Піщанки-----------------

    Півроку тому вся Піщанка зі сльозами на очах прощалась із 21-річним Романом Савчуком. Хлопчину знайшли мертвим у закинутій хаті. Живіт був розрізаний, нутрощі у відрі.

    Від побаченого навіть у досвідчених правоохоронців відібрало мову, а Рому хоронили у закритій труні. Невдовзі вийшли і на слід злочинців: ними стали знайомі загиблого – 22-річний Леонід та 15-річний Олексій.

    – Син закінчив Піщанську школу №1 та ПТУ в Крижополі на зварювальника. Мав спокійну вдачу і був занадто довірливим. Вірив у Бога і прислужував у церкві. Знайти роботу у наших краях складно, тож Рома допомагав по господарству матері. Своїх вбивць син знав, але дружби між ними не було. Старший, Льоня Бондар, круглий сирота, і його вихованням займалась вже покійна бабуся. Молодший, Олексій Давій – із багатодітної родини. За життя син скаржився, що обидва його ображали та відбирали телефон.

    Я намагався якось їх заспокоїти, але, як бачите, не вийшло, — із сумом каже тато вбитого Олег Савчук. – 12 червня минулого року Рома пішов з дому в справах і не повернувся. Власні пошуки нічого не дали, і ми звернулись до поліції. Знайшли мого сина у будинку Леоніда. Тіло лежало у веранді та було понівечене — черевна порожнина повністю розрізана, нутрощі у відрі. Більш того, злочинці розмалювали мою дитину жіночим лаком та тінями. Одяг був весь порізаний. Ймовірно, що перед тим напились і шукали жертву для знущань. А оскільки мого Романа було легко обдурити і заманити в дім, вони цим скористались. Вже згодом я дізнався, що старший вбивця Льоня із дитинства мріяв стати хірургом, тож практикувався над тваринами — відрізав їм голови та проводив розтин. Бабуся хлопця, яка колись працювала медсестрою, не раз хизувалась перед односельчанами, що він добре знає анатомію.

    Після затримання злочинців їм обрали міру запобіжного заходу тримання під вартою. До цих пір ніхто з них та їхніх рідних у батьків Романа вибачення не попросив та не висловив співчуття. Восени справу почали слухати у Вінницькому міському суді, адже у районі не змогли зібрати колегію суддів.

    – Мене не задовольняє судовий процес, який відбувається. Бо почався він ще три місяці тому, але навмисно затягується. То збирали суд присяжних, то вже кілька разів засідання переносились і мене про це не повідомляли. А дорога з Піщанки щоразу обходиться в 400 гривень. Для мене, військового пенсіонера, який отримує 2000 гривень, самі розумієте, що це великі кошти. Чесно кажучи, нещодавно написав заяву, аби справу розглядали без моєї присутності, бо вже втомився від цієї халатності та беззаконня. Нема за що мені їздити та наймати адвокатів. Дуже боляче, — додає Олег Савчук. — Адвокат одного із підозрюваних постійно намагається «вибити» йому домашній арешт, а не СІЗО. Мотивує тим, що хлопець не є повнолітнім. Втім, хіба це виправдання для злочинця? Більш того, вони обидва в однаковій мірі знущались над моїм сином та розчленували. Вимагаю злочинцям довічного позбавлення волі.

    Вікторія Снігур

  • Лебеді зимують у Сутисках. Де ще птахи на Вінниччині ховаються від морозів? (відео)-----------------

    Лебеді знову повернулись до Сутисок Тиврівського району. Минулого року на річці Південний Буг біля греблі взимку відпочивали сотні білих красенів…

    – Вони прилетіли до нас наприкінці листопада минулого року. Близько 30 дорослих білих та молодих сірих птахів. Ми приготували їм десь тонну зерна. Люди теж годували їх. Лебеді гостювали до Нового року, — каже голова селищної ради Сутисок Леонід Дідух. — Тоді ще було не так холодно, тож птахи тимчасово полетіли. І ось лебеді знову днями повернулись. Поки що 36 птахів! Думаю, з часом буде ще більше! Дуже гарний подарунок нам на Новорічні та Різдвяні свята. Ще у нас на Південному Бузі зимують десь 60 крижнів.

    Із крижнями теж цікава історія. У Гнівані є невеликий став. Багато років там гніздяться. Спочатку декілька пар, які почали виводити пташенят. Влітку, крім качок, є водяні курочки, чаплі, видри, ондатри. Ми зробили їм місця для годівлі та виведення пташенят влітку, навели лад поблизу ставка. Взимку качки залишаються. Ми прорубуємо їм у кризі ополонки — аби птахи могли харчуватись та плавати у воді. Щовечора туди прилітають близько 20 крижнів. Наче за графіком — вже на березі чекають, коли ми прийдемо їх погодувати. Розумні, гарні качки. Ми їх оберігаємо від браконьєрів, бродячих собак! Решта, мабуть, десь відпочивають на інших ставках. Але коли ці усі крижні гуртом злетілись до Сутисок, я зрозумів, що це наші гніванські друзі! Бо частина зранку разом зі мною наче їдуть «на роботу» з Гнівані до Сутисок, а увечері «проводжають» додому.

    Дорослі й малі поспішають погодувати та помилуватись красенями. Й самі птахи, щойно бачать людину, гуртом пливуть до берега річки чи мосту. Лебеді й качки тримаються разом. Тож навіть не звертають увагу на великих яструбів, які кружляють над річкою у спокусі здобути легку здобич…

    Орнітологи пояснюють — на Вінниччині є декілька великих місць зимівлі птахів зі всієї України та й Європи.

    – Це річка Дністер — від водосховища на межі Чернівецької та Вінницької областей, у межах міст Ямполя та Могилева-Подільського й аж до кордону із Придністров’ям. Щороку там спостерігаємо пірникоз малих, чорношиїх та великих, бакланів великих, лебедів-шипунів та кликунів, сірих гусок, крижнів, чирянок малих, попелюхів, гоголів, мартинів, чапель та інші види птахів. Зустрічаються й хижаки — червонокнижний орлан-білохвіст.

    А два роки тому у Могилів-Подільському районі над Дністром взимку спостерігали найбільшого орла Європи, дуже рідкісного, теж червонокнижного, беркута, — каже доцент кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету Олександр Матвійчук. — Ще одне місце масової зимівлі птахів – Ладижинське водосховище — територія міста від греблі теплостанції та до села Маньківки Тульчинського району. Нещодавно під час спостережень ми теж бачили там двох орланів-білохвостів — одного виводку цього року та ще молодого птаха віком десь три роки…

    Інші місця зимівлі птахів — Сандрацьке водосховище у Хмільницькому районі, невелика група качок зимує у Сабарові біля Вінниці. Але там птахів значно менше, аніж на Дністрі чи у Ладижині.

  • У Чорноминській ОТГ закриті три ФАПи-----------------

    «Максимально наблизити медпослуги до кожного сільського жителя!» — під таким оптимістичним лозунгом Мінохоронздоров’я вже котрий рік анонсує медичну реформу в Україні. Але на практиці не так…

    – У нас є проблеми з медичним обслуговуванням. Колись було все централізовано, а зараз пункт швидкої допомоги підпорядковується Бершаді, амбулаторія — ПЦСМД, стоматолога раніше направляли із райлікарні, а з 1 січня 2019-го його у Чорномині взагалі немає. Сльози бринять в голосах чорноминців, коли вони обговорюють, до чого це призвело, — розповіла Зінаїда Тишкул, голова Чорноминської ОТГ, у яку входять Чорномин, Попелюхи, Козлівка і Рибки Піщанського району. — Насамперед відзначу що у Чорномині працює лікарська амбулаторія сімейної медицини, у якій зараз працюють лікар, дві медсестри, водій і санітарка, всього п’ять штатних одиниць. А посада лікаря-стоматолога за штатним розкладом взагалі не передбачена. Раніше півставки фінансувала Піщанка, а Чорноминська сільрада надавала субвенцію, а тепер з 1 січня передбачено, що лікар-стоматолог повинен мати ліцензію і відкривати підприємницьку діяльність, приватну практику у Чорномині.

    Жителі сільської місцевості страждають, бо нині у Попелюхах, Козлівці, Рибках з грудня минулого року закриті ФАПи. Не вирішено питання фінансування фельдшерів.

    Має бути півставки за рахунок ПЦСМД, а друга половина — за рахунок райради, бо вона є засновником. Утримання медсестер та санітарок, а ще кошти на опалення, воду, електроенергію — все це лягає на плечі Чорноминської сільради.

    Незворотні зміни диктує час… І все ж люди сподіваються, що влада почує їхній біль, і медичне обслуговування у Чорноминській ОТГ буде покращене.

Новини Вінничини


Китайский гороскоп
Китайский
гороскоп
Японский гороскоп
Японский
гороскоп
Гороскоп древних Майа
Гороскоп
древних Майа
Гороскоп друидов
Гороскоп
друидов
Зороастрийский гороскоп
Зороастрийский
гороскоп
Гадание таро
Гадание
таро
Сонник
Сонник
Толкование имён
Толкование
имён
Книга перемен
Книга
перемен
Гадание по руке
Гадание
по руке

Read More

ЛІТИНСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ - www.lityn.com.ua

Для розміщення реклами, оголошень на сайті пишіть на E-mail: lityn-support@ukr.net

Яндекс.Метрика