Litintermodom Строительство деревяных домов,
беседок, садовых изделий,
террасная доска
Ринок сувенірів
"Ринок сувенірів"


Гелиопарк «Баттерфляй»

   Головна сторінка * Новини >>> * Новини Вінниці

Ната Шапиро !!!Рецидив Рака Лимфоузлов!!!Помогите Закончилось обследование. Установлен диагноз - лимфома Ходжкина классичесская, 3-я стадия средней агрессивности. Назначен курс химиотерапии.

Фільми на твій смак

Фільми на твій смак

Музика на твій смак

Сміху мало

Анекдоти з України

безкоштовні ігри онлайн
Безкоштовні ігри онлайн

самоучка - інтерактивні навчальні вправи для школярів розважаючі ігри
Інтерактивні навчальні вправи для школярів

Задати питання лікарю

Моя Вінниця
Some Rights Reserved

all4hyip - создание HYIP, make HYIP, дизайн для h-script, hscripts создание хайп, заработать на HYIP, уникальный дизайн для хайп, free hyip templates, уникальный шаблон для хайп, скачать шаблон для хайпа, goldcoders скрипт, дизайн, реклама хайп, все для HYIP

вироби з бетонуі граніту, тротуарна плитка, забори

33 Канал
  • Чому теплицька «дюймовочка» так і не отримала 200 тисяч гривень з бюджету на своє лікування?-----------------
    Ангеліна Колісник

    Про Ангеліну Колісник — дівчинку-«дюймовочку» з Теплицького району, котра має рідкісне захворювання, наша газета розповідала ще раніше. На її лікування потрібно чимало грошей. А тепер додалося й інших проблем. Навіть не фінансових, а суто бюрократичних, про які і завів мову на сесії обласної ради депутат обласної ради Євген Власюк.

    – У 2015 році до мене особисто звернулася мама Ангеліни. Тоді з депутатського фонду ми виділили для неї 10 тисяч гривень, приїхав голова обласної ради Анатолій Олійник, і ми вручили гроші дитині на лікування, — розповідає депутат. — Історія набула розголосу, ми розповіли про Ангеліну всій Україні, і батькам вдалося зібрати для доньки 13 тисяч доларів. Малій провели дороговартісні аналізи за кордоном, лікарі дізналися, що відбувається з дівчинкою, як змінюється її організм, визначилися з лікуванням. Я почав писати депутатські запити з проханням виділити 200 тисяч гривень на лікування дівчинки. Гроші виділили, і вони «впали» у районний бюджет. Районна рада спрямувала їх на лікування дівчинки, ми почали думати, як їх розумно витратити. Вперше Ангеліні виділили дорогий препарат з ендокринологічного центру. Перед цим для неї купували іноземний препарат, і дитина виросла на 1 сантиметр. Вітчизняний безкоштовний такого ефекту, на жаль, не дав, тому були змушені повернутися до попереднього. На один рік лікування потрібно приблизно 140 тисяч гривень. Коли мама привезла з Києва документ, де була вказана назва препарата і потрібна доза, голова РДА їй вказала, що, на її думку, цей препарат і дозу вписала сама мама…

    Я не можу знайти спільної мови з головою Теплицької райдержадміністрації. Через свої якісь дуже дивні погляди вона протримала документи на виділення для цієї дівчинки з бюджету 200 тисяч гривень 2 місяці, не провела їх, і вони повернулися до бюджету.

    Мені соромно за себе, що ці гроші, котрі вже були виділені, через чиюсь халатність не були витрачені так, як потрібно. Переконаний, що якби батько дівчинки був якимось депутатом, то проблема така з виділенням грошей навіть не виникала б. Я вийшов зі зверненням до депутатів допомогти цій дитині, але вони мене не підтримали. Щось не так з нашим суспільством. Ми вирішуємо якісь глобальні проблеми, закриваємо бібліотеки, але елементарно допомогти дитині — духу не вистачає.

    – Про те, що ці гроші виділили нам, я дізналася наприкінці листопада, — розповідає Люба, мама Ангеліни. — Ми тоді саме були на лікуванні у Липовецькій лікарні відновного лікування. Ми покинули лікування і поїхали по довідки до Вінниці. Але з’ясувалося, що це не така довідка. В ній має бути вказана кількість упаковок препарату і дози. Довелося їхати у Київ, у велику негоду. Наша лікар Євгенія Глоба виписала довідку і своєю рукою написала кількість препарату. Але Людмила Марцин сказала, що довідка ця сфальшована… На думку лікарки, той препарат, котрий ми отримували безкоштовно, незважаючи на одну й ту ж діючу речовину, менш дієвий, тому треба купувати інший. Ми купили для дитини препарат на три місяці. Одна ампула коштує більше 3 тисяч гривень. Я дуже переживаю, що через це все можу позбутися роботи. У Теплику почали говорити, що за дитячі гроші ми купили новий автомобіль. А ми навіть копійки з тих грошей в руках не тримали…

    Ангелінці потрібні лікування і операції. Крім всього цього, вона дуже гарно навчається у третьому класі. У 9 років її зріст всього 83 сантиметри. Ми не чекаємо, щоб нам давали гроші, а самі їх заробляємо. Я працюю статистиком в лікарні, чоловік — на СТО, в нас батьки тримають підсобне господарство, тому ми не сидимо на дитячі гроші.

    Голова Теплицької райдержадміністрації Людмила Марцин була незворушною:

    – З обласного бюджету нам прийшло розпорядження сесії, і на районний бюджет надійшли 200 тисяч гривень з позначкою «інша субвенція». Більше жодного цільового призначення не було. Ми робили запит на департамент фінансів, нам відповіли, що на лікування Ангеліни Колісник. Тоді ми зробили запит до ендокринологічного диспансеру і отримали відповідь, що Колісник Ангеліна отримує безкоштовне лікування і кожні три місяці лікарі проводять огляд і призначають потрібні медикаменти. Головний лікар запевнив, що лікуватися Ангеліна буде безкоштовно. В такому разі на яке таке лікування я маю виділити ці гроші, якщо дитина лікується безкоштовно? Мама казала, що дівчинці потрібна операція. Але я пояснила, що ці гроші готівкою ми не можемо їй дати. Вона поїхала до Києва по довідку і привезла, де вказаний препарат з тією ж діючою речовиною, котрий вона отримує у Вінниці безкоштовно. То на що я маю перераховувати гроші? Я їх не вкрала і не дала іншим вкрасти. Вони повернулися до бюджету. Для цієї дитини ми неодноразово збирали гроші. І громадські організації їм допомагають.

    Валерій Коровій під час сесії зазначив, що голова РДА йому доповіла, що ці гроші можуть бути витрачені не за призначенням. Тому й порадив молодому депутатові спочатку добре розібратися у цій історії. А маленька «дюймовочка» відчайдушно намагається вирости. Навіть попри залізобетонний бюрократизм. І понад усе мріє догнати у зрості своїх ровесників.

  • Сто років тому таке вже було. І закінчилось диктатурою пролетаріату-----------------


    Війна з проросійськими більшовиками нагадує теперішню війну з проросійськими бойовиками. Відвага кількох патріотів при владі тоді просто розтанула в байдужості, безпорадності та зраді переважної більшості населення. Всі чомусь сподівались, що персонально їх це не торкнеться. Думали, що Європа допоможе. Але у великій геополітичній грі розмінною монетою стають слабкі країни. Тому нас це торкнулося і гикнулося масовим терором, голодомором і владою шарикових.

    Колишня європейська житниця була розграбована, залякана і зашорена майже на ціле століття. Зрештою, ми опинилися на узбіччі цивілізації, звідки намагаємось вилізти. Однак знову і знову наступаємо на ті ж граблі. Двадцять шість років під виглядом благих намірів Україна знекровлюється. З неї викачуються всі ресурси, які б мали йти на розвиток суспільства. Саме тому й трапилися Майдани. Саме тому розпочалася новітня війна. Ситий і задоволений народ не змусиш іти під кулі. Саме тому й втрачаємо частину території, на якій живе незадоволений і голодний народ.

    Революція гідності, незважаючи на важкі втрати, не просвітлила голови українському олігархату, який продовжує висмоктувати, наче пилосос, ті ж самі ресурси, котрі мали би йти на соціальний розвиток суспільства. Ми як держава саме тому знову стали дуже бідні. І знову можемо стати розмінною монетою у великій геополітичній грі. Де-які олігархи та їхня обслуга з Верховної Ради, Кабміну та Адміністрації Президента, можливо, встигнуть вишмигнути в Іспанію, Ізраїль чи Америку. Бо їхні бабоси там. Вони, здається, вже проводили таємну мальдівську репетицію. А ми з голими задами залишимось тут. І будемо далі батрачити, але вже на іншого «папу».

    Схоже, дійсно деякі наші високопосадовці мають липові дипломи про вищу освіту і зовсім не знають історії.

    У подібній ситуації нам треба негайно вводити в країні диктатуру закону. Інакше буде встановлена інша диктатура. Така, як сто років тому. Тоді вже взагалі не потрібні будуть суди і прокуратури. Голодний і злий народ робитиме все без суду і слідства. Точнісінько так, як це вже було в нашій історії і забрало десятки мільйонів українців.

    Більше не можна прикидатися патріотами і нещиро плакати за Небесною сотнею та іншими героями. Більше не можна дурити народ, який вистраждав гідне життя. Хто ще має здоровий глузд у когорті недоторканних, повинен зробити хоча б один гідний вчинок – кудись подітися. Добровільно, визнавши, що в нього не вийшло. Пропагандистська установка, що у нас немає гідних лідерів, здатних вивести країну з тупика, — це вигадка олігархів, яку вони нав’язують нам щодня. Гідні і патріотичні професіонали у нас є. Їм треба поступитися дорогою.

    Головний редактор газети «33-й канал»

  • Під заставу у 105 тис. грн. Апеляційний суд відпустив адвоката, котрого підозрюють у хабарництві. Це вже другий за місяць-----------------

    Запобіжний захід, що обрав Вінницький міський суд для адвоката, котрого правоохоронці затримали нещодавно поблизу Літина з 1 тисячею доларів і підозрюють у хабарництві, схоже, не задовольнив ні сторону обвинувачення (прокуратура наполягала на арешті), ні захисників підозрюваного (вони виступили проти обрання міри запобіжного заходу). Згідно з рішенням суду, він мав перебувати під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням ряду обов’язків. Обидві сторони оскаржили це рішення в Апеляційному суді.

    Засідання тривало кілька годин. Захисники адвоката переконували колегію суддів, що ці гроші — гонорар і заплатив їх йому клієнт, котрий сам є фігурантом кримінального провадження по крадіжці. Заявник надто поспішав виїхати на роботу за кордон, а справа затягувалася, та й був великий ризик взагалі нікуди не поїхати… І взагалі — слідство навіть не встановило службову особу, котрій адвокат мав би передавати ці гроші.

    А ще доводили, що перебувати під цілодобовим арештом їхній підзахисний не може, бо змушений піклуватися про двох паралізованих батьків його нещодавно померлої дружини. Щоб платити доглядальниці, працює, захищаючи людей відразу у кількох районах області. У нього в провадженнях різних судів кілька десятків справ. Але тепер не має змоги цього робити хоча б тому, що під час обшуку правоохоронці вилучили в нього всі банківські картки, не залишивши ні копійки. Навіть колегія адвокатів області подала клопотання про готовність взяти цього адвоката на поруки.

    – Не знаю, від чого захищатися: від підозри чи від свавілля, — сказав у суді підозрюваний адвокат. — Клієнт, котрого звинувачують у крадіжці, спочатку відмовився оплачувати мої послуги, бо хотів, щоб провадження взагалі закрили. А потім раптом сам запропонував віддати мені тисячу доларів! Тільки-но я отримав ці гроші, як помітив, що за мною стежать. Автомобіль невідступно їздив за мною кілька годин. Підозрюю, що мене підставили.

    Втім, прокурор Максим Іщук наполягав на арешті підозрюваного, бо, на його думку, він міг використовувати свої зв’язки у правоохоронних структурах і якось впливати на хід розслідування.

    Зваживши всі «за» і «проти», колегія суддів зрештою ухвалила відпустити підозрюваного адвоката під заставу у розмірі 105 тисяч 720 гривень.

    – Ми змушені погодитися з таким рішенням і виконати його, бо воно не підлягає оскарженню, — прокоментувала рішення Апеляційного суду одна з захисників адвоката Тетяна Дмитришена. — Гроші для свого колеги ми знайдемо. І будемо відстоювати його у суді, бо переконані, що звинувачення на його адресу безпідставні.

    – До завершення розслідування від будь-яких коментарів утримаюсь, – повідомила голова колегії адвокатів Вінницької області Ольга Терещенко. То ж інтрига навколо затримань адвокатів і досі зберігається.

  • Як потрапила у Вінницю дружина російського найманця, що загинув у Сирії?-----------------
    Фото Кирила Ананьєва і його родини із соцмереж

    Про бій стало широко відомо 9 лютого, коли американський телеканал CBS з посиланням на джерела в Пентагоні повідомив, що в Сирії під авіаудар міжнародної коаліції під командуванням США потрапили російські найманці, які намагалися захопити нафтове родовище в районі селища Хішам. Але ще попереднього дня про важкі втрати «ПВК» повідомляв Ігор Стрєлков (Гіркін), який у 2014 році керував проросійськими сепаратистами на Донбасі.

    Кажуть, що в тому бою полягло не менше 217 російських найманців, але Міноборони Росії серед ЗМІ поширює інформацію, що їхніх громадян у тій частині Сирії немає. В. Жиріновський заявив про 334 жертви.

    Проте в понеділок стало відоме ім’я загиблого Кирила Ананьєва з Москви.

    Як вдалось з’ясувати нашому журналісту – Кирил Ананьєв – у 2006 році приїжджав до Томська і разом з іншими прихильниками забороненої пізніше в Росії Націонал-більшовицької партії проводив акцію під час візиту Ангели Меркель і Володимира Путіна в це місто. Відомим фактом є те, що активісти зазначеної партії проводять агітацію в містах південно-східної України щодо зруйнування капіталістичного ладу, надання російській мові статусу державної в Україні та відновлення Російської імперії у кордонах 1914 року.

    Після того Кирил вступив до «Другой России». В 2007 році одружився із коханою Ольгою. 4 травня 2005 вона разом із соратником Євгеном Логовським вивісила на московському готелі «Росія» великий плакат «Путін, піди сам!» Після цього російський суд засудив Ольгу до 3,5 років позбавлення волі. Дівчина на оголошення вироку не з’явилася. Вона порушила підписку про невиїзд і втекла з дитиною до України. Оселилась у Вінниці. Тут вступила до Вінницького технічного університету за спеціальністю “Безпека інформаційних і комунікаційних систем”. Чоловік Кирил намагався часто приїжджати до родини у Вінницю.

    Відомо, що він був присутній на похороні правозахисника Дмитра Гройсмана. Казав, що завдяки нашому земляку його Ольга отримала статус біженки. Українського громадянства у жінки так і немає. В мережі Інтернет наявні дані, що у 2009 році у Вінниці офіційно зареєстровано громадську структуру «Союз політичних емігрантів» (споріднена із Націонал-більшовицькою партією), співзасновниками якої є громадяни РФ Ольга Кудріна, Дмитро Константінов та Кирил Ананьєв. Також Ольга була в нашій редакції і давала інтерв’ю щодо своїх політичних поглядів та того, як стала ворогом російської влади.

    Востаннє Кирил Ананьєв був у Вінниці у 2014 році. Проте їхні погляди із коханою вже тоді розходились. Адже чоловік не підтримував Революцію гідності, воював на Донбасі на боці невизнаних республік. Він дослужився до командира артилерійського дивізіону. Мав позивний Москва. Під командуванням та за розрахунками Кирила здійснено тисячі артобстрілів як із САУ, «Градів», так і «Ураганів» по мирному населенню та позиціях ЗСУ.

    Коли були прийняті Мінські угоди, артилеристам на Донбасі робити було вже нічого. У 2015 році Кирил поїхав до Сирії як найманець ПВК «Вагнер». Зі своєю дружиною та донькою не спілкувався.

    Наш журналіст знайшов контакти Ольги та намагався почути її точку зору, але на дзвінки та повідомлення вона так і не відповіла. А її близька подруга, яка просила не афішувати імені, ось що розповіла:

    – Я дуже прошу всіх у цей момент не турбувати Ольгу, адже їй дуже важко. Ще раніше, коли в Інтернеті стали поширювати новину, що її чоловік на війні на боці ворога — вона стала предметом цькування. А в неї тут дитина в школі, робота… Вона має статус біженки, і її в будь-який момент можуть депортувати. Насправді Ольга патріот України і особистий ворог Путіна. Тож розумієте, що на похорон чоловіка вона навряд чи поїде. Оля багато зробила для інформаційної безпеки нашої держави, допомагала бійцям АТО. Мені невідомо, чи розлучилась вона зі своїм чоловіком офіційно, але те, що останні роки вони не бачились — це факт…

    Вікторія Снігур

Найтиражніша газета Вінниччини та Центру України "33-й КАНАЛ"
33 Канал
  • Чому теплицька «дюймовочка» так і не отримала 200 тисяч гривень з бюджету на своє лікування?-----------------
    Ангеліна Колісник

    Про Ангеліну Колісник — дівчинку-«дюймовочку» з Теплицького району, котра має рідкісне захворювання, наша газета розповідала ще раніше. На її лікування потрібно чимало грошей. А тепер додалося й інших проблем. Навіть не фінансових, а суто бюрократичних, про які і завів мову на сесії обласної ради депутат обласної ради Євген Власюк.

    – У 2015 році до мене особисто звернулася мама Ангеліни. Тоді з депутатського фонду ми виділили для неї 10 тисяч гривень, приїхав голова обласної ради Анатолій Олійник, і ми вручили гроші дитині на лікування, — розповідає депутат. — Історія набула розголосу, ми розповіли про Ангеліну всій Україні, і батькам вдалося зібрати для доньки 13 тисяч доларів. Малій провели дороговартісні аналізи за кордоном, лікарі дізналися, що відбувається з дівчинкою, як змінюється її організм, визначилися з лікуванням. Я почав писати депутатські запити з проханням виділити 200 тисяч гривень на лікування дівчинки. Гроші виділили, і вони «впали» у районний бюджет. Районна рада спрямувала їх на лікування дівчинки, ми почали думати, як їх розумно витратити. Вперше Ангеліні виділили дорогий препарат з ендокринологічного центру. Перед цим для неї купували іноземний препарат, і дитина виросла на 1 сантиметр. Вітчизняний безкоштовний такого ефекту, на жаль, не дав, тому були змушені повернутися до попереднього. На один рік лікування потрібно приблизно 140 тисяч гривень. Коли мама привезла з Києва документ, де була вказана назва препарата і потрібна доза, голова РДА їй вказала, що, на її думку, цей препарат і дозу вписала сама мама…

    Я не можу знайти спільної мови з головою Теплицької райдержадміністрації. Через свої якісь дуже дивні погляди вона протримала документи на виділення для цієї дівчинки з бюджету 200 тисяч гривень 2 місяці, не провела їх, і вони повернулися до бюджету.

    Мені соромно за себе, що ці гроші, котрі вже були виділені, через чиюсь халатність не були витрачені так, як потрібно. Переконаний, що якби батько дівчинки був якимось депутатом, то проблема така з виділенням грошей навіть не виникала б. Я вийшов зі зверненням до депутатів допомогти цій дитині, але вони мене не підтримали. Щось не так з нашим суспільством. Ми вирішуємо якісь глобальні проблеми, закриваємо бібліотеки, але елементарно допомогти дитині — духу не вистачає.

    – Про те, що ці гроші виділили нам, я дізналася наприкінці листопада, — розповідає Люба, мама Ангеліни. — Ми тоді саме були на лікуванні у Липовецькій лікарні відновного лікування. Ми покинули лікування і поїхали по довідки до Вінниці. Але з’ясувалося, що це не така довідка. В ній має бути вказана кількість упаковок препарату і дози. Довелося їхати у Київ, у велику негоду. Наша лікар Євгенія Глоба виписала довідку і своєю рукою написала кількість препарату. Але Людмила Марцин сказала, що довідка ця сфальшована… На думку лікарки, той препарат, котрий ми отримували безкоштовно, незважаючи на одну й ту ж діючу речовину, менш дієвий, тому треба купувати інший. Ми купили для дитини препарат на три місяці. Одна ампула коштує більше 3 тисяч гривень. Я дуже переживаю, що через це все можу позбутися роботи. У Теплику почали говорити, що за дитячі гроші ми купили новий автомобіль. А ми навіть копійки з тих грошей в руках не тримали…

    Ангелінці потрібні лікування і операції. Крім всього цього, вона дуже гарно навчається у третьому класі. У 9 років її зріст всього 83 сантиметри. Ми не чекаємо, щоб нам давали гроші, а самі їх заробляємо. Я працюю статистиком в лікарні, чоловік — на СТО, в нас батьки тримають підсобне господарство, тому ми не сидимо на дитячі гроші.

    Голова Теплицької райдержадміністрації Людмила Марцин була незворушною:

    – З обласного бюджету нам прийшло розпорядження сесії, і на районний бюджет надійшли 200 тисяч гривень з позначкою «інша субвенція». Більше жодного цільового призначення не було. Ми робили запит на департамент фінансів, нам відповіли, що на лікування Ангеліни Колісник. Тоді ми зробили запит до ендокринологічного диспансеру і отримали відповідь, що Колісник Ангеліна отримує безкоштовне лікування і кожні три місяці лікарі проводять огляд і призначають потрібні медикаменти. Головний лікар запевнив, що лікуватися Ангеліна буде безкоштовно. В такому разі на яке таке лікування я маю виділити ці гроші, якщо дитина лікується безкоштовно? Мама казала, що дівчинці потрібна операція. Але я пояснила, що ці гроші готівкою ми не можемо їй дати. Вона поїхала до Києва по довідку і привезла, де вказаний препарат з тією ж діючою речовиною, котрий вона отримує у Вінниці безкоштовно. То на що я маю перераховувати гроші? Я їх не вкрала і не дала іншим вкрасти. Вони повернулися до бюджету. Для цієї дитини ми неодноразово збирали гроші. І громадські організації їм допомагають.

    Валерій Коровій під час сесії зазначив, що голова РДА йому доповіла, що ці гроші можуть бути витрачені не за призначенням. Тому й порадив молодому депутатові спочатку добре розібратися у цій історії. А маленька «дюймовочка» відчайдушно намагається вирости. Навіть попри залізобетонний бюрократизм. І понад усе мріє догнати у зрості своїх ровесників.

  • Сто років тому таке вже було. І закінчилось диктатурою пролетаріату-----------------


    Війна з проросійськими більшовиками нагадує теперішню війну з проросійськими бойовиками. Відвага кількох патріотів при владі тоді просто розтанула в байдужості, безпорадності та зраді переважної більшості населення. Всі чомусь сподівались, що персонально їх це не торкнеться. Думали, що Європа допоможе. Але у великій геополітичній грі розмінною монетою стають слабкі країни. Тому нас це торкнулося і гикнулося масовим терором, голодомором і владою шарикових.

    Колишня європейська житниця була розграбована, залякана і зашорена майже на ціле століття. Зрештою, ми опинилися на узбіччі цивілізації, звідки намагаємось вилізти. Однак знову і знову наступаємо на ті ж граблі. Двадцять шість років під виглядом благих намірів Україна знекровлюється. З неї викачуються всі ресурси, які б мали йти на розвиток суспільства. Саме тому й трапилися Майдани. Саме тому розпочалася новітня війна. Ситий і задоволений народ не змусиш іти під кулі. Саме тому й втрачаємо частину території, на якій живе незадоволений і голодний народ.

    Революція гідності, незважаючи на важкі втрати, не просвітлила голови українському олігархату, який продовжує висмоктувати, наче пилосос, ті ж самі ресурси, котрі мали би йти на соціальний розвиток суспільства. Ми як держава саме тому знову стали дуже бідні. І знову можемо стати розмінною монетою у великій геополітичній грі. Де-які олігархи та їхня обслуга з Верховної Ради, Кабміну та Адміністрації Президента, можливо, встигнуть вишмигнути в Іспанію, Ізраїль чи Америку. Бо їхні бабоси там. Вони, здається, вже проводили таємну мальдівську репетицію. А ми з голими задами залишимось тут. І будемо далі батрачити, але вже на іншого «папу».

    Схоже, дійсно деякі наші високопосадовці мають липові дипломи про вищу освіту і зовсім не знають історії.

    У подібній ситуації нам треба негайно вводити в країні диктатуру закону. Інакше буде встановлена інша диктатура. Така, як сто років тому. Тоді вже взагалі не потрібні будуть суди і прокуратури. Голодний і злий народ робитиме все без суду і слідства. Точнісінько так, як це вже було в нашій історії і забрало десятки мільйонів українців.

    Більше не можна прикидатися патріотами і нещиро плакати за Небесною сотнею та іншими героями. Більше не можна дурити народ, який вистраждав гідне життя. Хто ще має здоровий глузд у когорті недоторканних, повинен зробити хоча б один гідний вчинок – кудись подітися. Добровільно, визнавши, що в нього не вийшло. Пропагандистська установка, що у нас немає гідних лідерів, здатних вивести країну з тупика, — це вигадка олігархів, яку вони нав’язують нам щодня. Гідні і патріотичні професіонали у нас є. Їм треба поступитися дорогою.

    Головний редактор газети «33-й канал»

  • Під заставу у 105 тис. грн. Апеляційний суд відпустив адвоката, котрого підозрюють у хабарництві. Це вже другий за місяць-----------------

    Запобіжний захід, що обрав Вінницький міський суд для адвоката, котрого правоохоронці затримали нещодавно поблизу Літина з 1 тисячею доларів і підозрюють у хабарництві, схоже, не задовольнив ні сторону обвинувачення (прокуратура наполягала на арешті), ні захисників підозрюваного (вони виступили проти обрання міри запобіжного заходу). Згідно з рішенням суду, він мав перебувати під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням ряду обов’язків. Обидві сторони оскаржили це рішення в Апеляційному суді.

    Засідання тривало кілька годин. Захисники адвоката переконували колегію суддів, що ці гроші — гонорар і заплатив їх йому клієнт, котрий сам є фігурантом кримінального провадження по крадіжці. Заявник надто поспішав виїхати на роботу за кордон, а справа затягувалася, та й був великий ризик взагалі нікуди не поїхати… І взагалі — слідство навіть не встановило службову особу, котрій адвокат мав би передавати ці гроші.

    А ще доводили, що перебувати під цілодобовим арештом їхній підзахисний не може, бо змушений піклуватися про двох паралізованих батьків його нещодавно померлої дружини. Щоб платити доглядальниці, працює, захищаючи людей відразу у кількох районах області. У нього в провадженнях різних судів кілька десятків справ. Але тепер не має змоги цього робити хоча б тому, що під час обшуку правоохоронці вилучили в нього всі банківські картки, не залишивши ні копійки. Навіть колегія адвокатів області подала клопотання про готовність взяти цього адвоката на поруки.

    – Не знаю, від чого захищатися: від підозри чи від свавілля, — сказав у суді підозрюваний адвокат. — Клієнт, котрого звинувачують у крадіжці, спочатку відмовився оплачувати мої послуги, бо хотів, щоб провадження взагалі закрили. А потім раптом сам запропонував віддати мені тисячу доларів! Тільки-но я отримав ці гроші, як помітив, що за мною стежать. Автомобіль невідступно їздив за мною кілька годин. Підозрюю, що мене підставили.

    Втім, прокурор Максим Іщук наполягав на арешті підозрюваного, бо, на його думку, він міг використовувати свої зв’язки у правоохоронних структурах і якось впливати на хід розслідування.

    Зваживши всі «за» і «проти», колегія суддів зрештою ухвалила відпустити підозрюваного адвоката під заставу у розмірі 105 тисяч 720 гривень.

    – Ми змушені погодитися з таким рішенням і виконати його, бо воно не підлягає оскарженню, — прокоментувала рішення Апеляційного суду одна з захисників адвоката Тетяна Дмитришена. — Гроші для свого колеги ми знайдемо. І будемо відстоювати його у суді, бо переконані, що звинувачення на його адресу безпідставні.

    – До завершення розслідування від будь-яких коментарів утримаюсь, – повідомила голова колегії адвокатів Вінницької області Ольга Терещенко. То ж інтрига навколо затримань адвокатів і досі зберігається.

  • Як потрапила у Вінницю дружина російського найманця, що загинув у Сирії?-----------------
    Фото Кирила Ананьєва і його родини із соцмереж

    Про бій стало широко відомо 9 лютого, коли американський телеканал CBS з посиланням на джерела в Пентагоні повідомив, що в Сирії під авіаудар міжнародної коаліції під командуванням США потрапили російські найманці, які намагалися захопити нафтове родовище в районі селища Хішам. Але ще попереднього дня про важкі втрати «ПВК» повідомляв Ігор Стрєлков (Гіркін), який у 2014 році керував проросійськими сепаратистами на Донбасі.

    Кажуть, що в тому бою полягло не менше 217 російських найманців, але Міноборони Росії серед ЗМІ поширює інформацію, що їхніх громадян у тій частині Сирії немає. В. Жиріновський заявив про 334 жертви.

    Проте в понеділок стало відоме ім’я загиблого Кирила Ананьєва з Москви.

    Як вдалось з’ясувати нашому журналісту – Кирил Ананьєв – у 2006 році приїжджав до Томська і разом з іншими прихильниками забороненої пізніше в Росії Націонал-більшовицької партії проводив акцію під час візиту Ангели Меркель і Володимира Путіна в це місто. Відомим фактом є те, що активісти зазначеної партії проводять агітацію в містах південно-східної України щодо зруйнування капіталістичного ладу, надання російській мові статусу державної в Україні та відновлення Російської імперії у кордонах 1914 року.

    Після того Кирил вступив до «Другой России». В 2007 році одружився із коханою Ольгою. 4 травня 2005 вона разом із соратником Євгеном Логовським вивісила на московському готелі «Росія» великий плакат «Путін, піди сам!» Після цього російський суд засудив Ольгу до 3,5 років позбавлення волі. Дівчина на оголошення вироку не з’явилася. Вона порушила підписку про невиїзд і втекла з дитиною до України. Оселилась у Вінниці. Тут вступила до Вінницького технічного університету за спеціальністю “Безпека інформаційних і комунікаційних систем”. Чоловік Кирил намагався часто приїжджати до родини у Вінницю.

    Відомо, що він був присутній на похороні правозахисника Дмитра Гройсмана. Казав, що завдяки нашому земляку його Ольга отримала статус біженки. Українського громадянства у жінки так і немає. В мережі Інтернет наявні дані, що у 2009 році у Вінниці офіційно зареєстровано громадську структуру «Союз політичних емігрантів» (споріднена із Націонал-більшовицькою партією), співзасновниками якої є громадяни РФ Ольга Кудріна, Дмитро Константінов та Кирил Ананьєв. Також Ольга була в нашій редакції і давала інтерв’ю щодо своїх політичних поглядів та того, як стала ворогом російської влади.

    Востаннє Кирил Ананьєв був у Вінниці у 2014 році. Проте їхні погляди із коханою вже тоді розходились. Адже чоловік не підтримував Революцію гідності, воював на Донбасі на боці невизнаних республік. Він дослужився до командира артилерійського дивізіону. Мав позивний Москва. Під командуванням та за розрахунками Кирила здійснено тисячі артобстрілів як із САУ, «Градів», так і «Ураганів» по мирному населенню та позиціях ЗСУ.

    Коли були прийняті Мінські угоди, артилеристам на Донбасі робити було вже нічого. У 2015 році Кирил поїхав до Сирії як найманець ПВК «Вагнер». Зі своєю дружиною та донькою не спілкувався.

    Наш журналіст знайшов контакти Ольги та намагався почути її точку зору, але на дзвінки та повідомлення вона так і не відповіла. А її близька подруга, яка просила не афішувати імені, ось що розповіла:

    – Я дуже прошу всіх у цей момент не турбувати Ольгу, адже їй дуже важко. Ще раніше, коли в Інтернеті стали поширювати новину, що її чоловік на війні на боці ворога — вона стала предметом цькування. А в неї тут дитина в школі, робота… Вона має статус біженки, і її в будь-який момент можуть депортувати. Насправді Ольга патріот України і особистий ворог Путіна. Тож розумієте, що на похорон чоловіка вона навряд чи поїде. Оля багато зробила для інформаційної безпеки нашої держави, допомагала бійцям АТО. Мені невідомо, чи розлучилась вона зі своїм чоловіком офіційно, але те, що останні роки вони не бачились — це факт…

    Вікторія Снігур

  • У Вінниці кіллери стріляли в бізнесмена-----------------

    Це гучне вбивство 2018-го досі є загадкою і таємницею. Навколо нічної стрілянини 26 січня особи «замовленого» бізнесмена та «кілерів», які приїхали на вулицю Пирогова «пакувати» Віктора Маліновського, досі безліч версій.

    Про цей резонансний злочин ми вже писали і проводили власне журналістське розслідування. І ось підприємець, на якого увечері за «наводкою» чекали нападники на джипі зі зброєю, дав нам на лікарняному ліжку ексклюзивне інтерв’ю. Колишній «афганець» неабияк здивований різноманітними чутками з цього приводу та просить не спекулювати на людській біді.

    – Розмови про мої якісь мільйони і «мільйонні борги» — це нісенітниця. Я простий підприємець. Ворогів не маю. Вигадки й те, що я завжди носив із собою бойовий пістолет. Так, я колишній «афганець». Жодної особистої зброї, навіть мисливської, у мене ніколи не було. Зараз теж немає, — розповів 57-річний Віктор Іванович. – Про напад багато не скажу. Поганих передчуттів взагалі не було. Близько 21.43 поставив машину у свій гараж та збирався додому відпочивати. Закрив одну створку, почав закривати іншу. Аж помітив людську постать. Здоровань. Мені в обличчя бризнули газом. Засліпило та запекло перцем в очах, забило ніздрі, рот. За одяг тягнули назовні із гаража. Але я  притиснувся до створки та відбивався. Розумів підсвідомо: якщо витягнуть – кінець. Ці ворота мене врятували. Бо я ж не богатир. Та й вік не той.

    Але мене таки витягнули з гаража назовні. Били дуже боляче. По тілу, голові — добре, що на голові був капюшон від куртки, то він трохи пом’якшив удари. Я правою частиною тіла притиснувся до гаража. Розумів: головне – не впасти. У відповідь бив всліпу. І вони мене. Вже потім дізнався, що мені розбили селезінку…

    – Чи розуміли, що це били ножем, кастетом? І як Вам вдалось відстрілятись від нелюдів?

    – Вже згодом з повідомлень у пресі я дізнався про ніж, кастет, пістолет і т.д. Не дивуюсь вже, чому було так боляче. Як стріляв? Пам’ятаю, що на мене навалився здоровань. Я його ліву руку затиснув і тримав з усіх сил своїми обома руками. Мене били по пальцях правої руки, розбили їх. Але я не відпускав руку. Пам’ятаю, як щось, наче уві сні, гупало кілька разів. Нині зрозумів, що це були постріли. Клацання… Мабуть, набої скінчились. Пам’ятаю – мене вже не б’ють, але наді мною постать підіймає руку і наводить у голову… Знову клацання – набоїв точно немає… Двічі… І знову тиша…

    – Як Вам вдалось покликати на допомогу?

    – Я добре зрозумів вислів: у житті ти або людина, або ні. Бо коли це жахіття скінчилось, я всліпу побрів до будівельного майданчика поруч. Там постійно є охоронники. Вони ж добре чули і бачили бійку, постріли. Не втрутились. «Швидку допомогу» чи поліцію не викликали. Але ж поруч ринок «Урожай», де завжди є патрулі поліції. Я з усієї сили просив допомоги, але марно. Мовляв, не маємо права покидати об’єкт. Під час бійки я кричав. Поруч багатоповерхівки, приватний сектор. Але ніхто не зателефонував до поліції. Бог їм суддя.

    І ось я стою скривавлений, майже осліплий. Кров обличчя заливає, біль тіло пронизує. Телефона не бачу, повідомити про біду немає як. Поблизу гаражів проїжджає машина. Бачив наглухо тоноване скло. Думаю, все. От тоді я вперше дійсно злякався. Скло опустилось, виглядає якийсь чоловік: «Мужик, что случилось?» Він першим викликав «швидку допомогу», поліцію, набрав дружину: «Мене щойно ледь не вбили».

    – Лікарі буквально витягнули Вас з того світу…

    – Три доби у реанімації. Голову зашили, і тіло, селезінку видалили, увесь живіт у трубках. На тлі побоїв у лікарні підібралась посттравматична пневмонія. Ніби одужував, але з’явилась важкість у легенях, важко говорити, я задихався. Марія Покидько, завідувач кафедри хірургії, доктор медичних наук, професор Вінницького медуніверситету, виявила її під час планового огляду. Інакше чи пережив би я її? Нині вчусь заново ходити, рухати тілом, руками, ногами.

    Ми із дружиною, донькою та трьома онучками дуже вдячні лікарям міської лікарні швидкої медичної допомоги, особливо Олегу Бершадському. Вдячні друзям, «афганцям», майданівцям та самооборонівцям, які, дізнавшись про біду, відгукнулись без вагань. Здавали кров, допомагали й досі допомагають чим і як можуть.

    – Чи відомий Вам мотив нападу? Чи знаєте про вінницького організатора, якого арештував суд, трьох найманців, вбитого рецидивіста, який нещодавно вийшов з-за грат?

    – Я дізнався про це виключно з повідомлень у ЗМІ. Тому не можу коментувати. Слідство працює. До мене поліція ставиться нормально. Я живий, і це найголовніше.

    – Раніше Ви були у екстремальних ситуаціях? Можливо, в Афганістані?

    – Чесно кажучи, за моє життя це не перший випадок, коли я йшов по лезу. У Афгані я служив техніком-механіком у авіаційній частині. Обслуговував бойові літаки. Був під обстрілами. Раз працювали із одним літаком на аеродромі. Я виконую роботи під корпусом. І ось наче внутрішній голос каже: «Вийди з-під літака». Дуже настирливо! Щойно я виліз з-під нього, як чути вибух, мене б’є по голові та кидає ударною хвилею! Дивом вижив. Виявляється, один мій колега випадково натиснув систему викидання додаткових баків із гасом. Це коли в повітрі літак перетинає надзвуковий рубіж, то відстрілює їх. Із вибухом. А на землі — уявляєте?

    Вдруге, коли ми повертались додому з Вірменії, де відбудовували зруйновані землетрусом міста, через територію Грузії. Тоді саме виник збройний конфлікт між Грузією та Абхазією. Нас, простих українських будівельників, абхази взяли в заручники. Раз мене вивели на розстріл і приставили до живота двоствольну рушницю. Досі пам’ятаю очі бойовика, що були сповнені ненависті. Але втрутився їхній командир, вибив з рук підлеглого зброю, мовляв, що ти робиш. Рушниця вистрелила вже у польоті в повітрі. Згодом нас звільнили з полону…

    Я за все життя навіть у селі й курки не вбив на борщ. Я вегетаріанець. Крім Вірменії, відбудовував житло переселенцям з Чорнобильської зони відчуження – на Київщині і т. д. Мабуть, точно хтось за мене добре молиться…

    Тим часом 41-річний вінничанин, який, за даними суду, є організатором нападу на підприємця, за гратами. У обласній поліції та міському суді нові деталі резонансної справи не розголошують. Лише генерал Юрій Педос коротко прокоментував, що «оцінку діям усіх сторін надасть слідство ще до висновку суду»… Тож чекаємо на продовження…

    Анатолій МЕЛЬНИК,
    Роман КОВАЛЬСЬКИЙ

  • Як «СЕПАР-ТВ» засилало до «33-го» свого агента-----------------

    Все почалось із публікації про священика, який активно веде свою сторінку в Інтернеті, де виставляє не тільки колорадську стрічку, заборонену законом, але й явно сепаратистські настрої. Як відомо, його дії засудила сама ж Тульчинська єпархія УПЦ та його колеги по церкві і запропонували йому все ж стати священиком, а не політиком і проповідником «Русского мира».

    Ми опублікували це в своїй газеті. Далі розпочався справжній детектив. У п’ятницю до редакції завітав невідомий чоловік, який назвався близьким другом священика. Назвав себе Рустамом. Із співробітниками газети він розпочав розмову приблизно так:

    – Что есть государство Украина, где вы его видите?!

    Ми відповіли, що не лише є, але ми є громадянами цієї держави, пишаємося нею, розмовляємо державною мовою.

    Йому ж поставили контрзапитання:

    – А ви громадянин України?

    Той відповів, що так. Тоді ми запитали, як він може з такими переконаннями носити паспорт громадянина України, а жити в країні, яку такою не вважає?

    Він чи то провокував, чи мав такі переконання по всіх фронтах – наприклад, воїнів АТО називав шваллю і п’янню.

    На відповідь, чому він тоді в зону бойових дій не пішов, відповів, що у нього троє дітей. Школи українські – на його переконання – суцільне «уродство», з якого якнайшвидше треба забирати дітей.

    Тільки уявіть, він провокував працівників редакції до години, як потім виявилось, ведучи прихований запис, щоб хоч десь і якось прокололись…

    А потім у бесіді ще й виявилось, що він мусульманин. Яке відношення він має до православного священика-монаха та ще й дружить з ним – нехай вирішує духовенство.

    Зважте, метою його приходу, як пояснив, було бажання зустрітись із автором. Вікторія Микитюк була у відрядженні, тому йому порадили залишити номер, і вона, приїхавши, одразу набрала телефон цього «друга священика». Редакція запропонувала як священику, так і цьому Рустаму, товаришу священика, висловити свою точку зору, і ми б її опублікували.

    Але, зробивши приховані записи, він вже не поривався захищати свого друга. Як виявилось, оперативно робив інше – налагодженим каналом передав на «сепар-тв» упереджений матеріал.

    Зважте, жодного слова розмови із представниками адміністрації він не навів. Бо так би виглядав, вибачте, повним профаном. Тому замість цієї розмови за кадром звучить незрозуміло який голос.

    Підло, ницо, нишком, підтасовуючи факти і аргументи – ось так діє проти України, її патріотичних журналістів ворожа пропаганда, бо ЗМІ її назвати не повертається язик.

    Але у нас просте запитання: як ось так просто агенти терористів, носії явно сепаратистських ідей, які Україну вважають не державою, її культуру — незрозуміло чим, атовців – алкоголіками і покидьками, спокійно розгулюють нашими містами і селами, мають налагоджені канали з ворожими Україні та її народу «голосами русского мира», що приніс Україні горе і розруху, за який заплачено більше ніж 10000 життів синів та дочок.

    Зізнаємось чесно: після такого зухвалого візиту, переконливих антиукраїнських гасел у центрі Вінниці, паплюження нашої газети на сепаратистських сайтах із підтасованими фактами, впевненості в безкарності — ми вже не знаємо, що думати: нас хтось захищає чи ні?!

    А щодо такої зацікавленості нашим виданням сепаратистами – ми не сумуємо. Значить, ведемо правильну проукраїнську патріотичну лінію, де справжні герої України – її захисники і патріоти, а не відстала вата…

    Колектив газети

    Про те, що Вінниччину не покидають пропагандисти Росії, свідчить і цей факт. Вже є заяви громадських активістів Вінниччини про те, що священика намагаються зробити «сакральною жертвою» переслідувань в Україні за віру. Хоча те, що він, на нашу думку, дуже вже провокував цей скандал – видно із його сторінки в «Фейсбук», де його висловлювання, м’яко кажучи, викликають подив. І ось тепер все стало очевидним.

Новини Вінничини


Китайский гороскоп
Китайский
гороскоп
Японский гороскоп
Японский
гороскоп
Гороскоп древних Майа
Гороскоп
древних Майа
Гороскоп друидов
Гороскоп
друидов
Зороастрийский гороскоп
Зороастрийский
гороскоп
Гадание таро
Гадание
таро
Сонник
Сонник
Толкование имён
Толкование
имён
Книга перемен
Книга
перемен
Гадание по руке
Гадание
по руке

Read More

ЛІТИНСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ - www.lityn.com.ua

Для розміщення реклами, оголошень на сайті пишіть на E-mail: lityn-support@ukr.net

Яндекс.Метрика